Стягнення додаткових витрат на дитину: що потрібно знати

При розлученні батьків або розподілі родини на першому місці завжди стоїть питання утримання дитини. Аліменти, які платяться одним з батьків, зазвичай покривають базові витрати на дитину, але в ряді випадків необхідно стягувати додаткові витрати. Вони можуть включати витрати на освіту, медичне лікування, спортивні заняття або інші спеціалізовані потреби. У цій статті розглянемо, як правильно стягнути додаткові витрати на дитину і що для цього потрібно зробити.

1. Що таке додаткові витрати на дитину?

Додаткові витрати на дитину — це витрати, які виходять за межі звичних витрат на харчування, одяг, проживання тощо. Це можуть бути витрати, які виникають через особливі потреби дитини або через зміни в її житті. Ось декілька прикладів таких витрат:

• Медичні витрати — ліки, медичні обстеження, лікування, протези або інші витрати, пов’язані з лікуванням.
• Освіта та навчання — витрати на навчання в школі, гуртки, репетиторів, поїздки на екскурсії, підготовка до ЗНО або інші освітні витрати.
• Позашкільні заняття — спорт, музика, танці та інші позашкільні активності.
• Спеціальні потреби — витрати, пов’язані з фізичними або психічними особливостями дитини, які потребують додаткового догляду чи лікування.

Іноді ці витрати можуть бути значними і потребують стягнення окремо від стандартних аліментів.

2. Як правильно стягнути додаткові витрати на дитину?

Щоб стягнути додаткові витрати на дитину, важливо знати, як це правильно зробити в юридичному полі. Є кілька шляхів для цього.

а) Домовленість між батьками

Найпростішим шляхом є добровільна домовленість між батьками. Якщо обидва батьки згодні, вони можуть укласти угоду, в якій визначатиметься, хто і в якому розмірі буде покривати додаткові витрати на дитину.

1. Письмова угода: батьки можуть укласти письмову угоду, яка визначає, як буде покриватися додаткові витрати.
2. Узгодження виплат: в угоді можна визначити конкретні суми або пропорції, в яких батьки будуть нести витрати (наприклад, 50% кожен).
3. Залучення нотаріуса: якщо угода підписана у нотаріуса, вона має юридичну силу і може бути виконана примусово у разі порушення.

б) Подання позову до суду

Якщо одна зі сторін не погоджується на добровільне покриття додаткових витрат, або виникли суперечки щодо розміру цих витрат, необхідно звернутися до суду.

1. Позов про стягнення додаткових витрат: У позові необхідно чітко вказати, на які саме витрати ви претендуєте, і навести докази, які підтверджують ці витрати (наприклад, чеки, платіжні документи, медичні довідки).

2. Докази: Суд буде враховувати всі надані вами документи, а також фінансовий стан платника аліментів. Важливо мати доказову базу, щоб суд визнав ці витрати обґрунтованими.

3. Рішення суду: Якщо суд визнає вимоги обґрунтованими, він винесе рішення про стягнення додаткових витрат, а також визначить спосіб їх оплати.

в) Судове виконання рішення

Якщо платник аліментів ухиляється від виконання судового рішення, то можна звернутися до державної виконавчої служби для примусового виконання рішення.

• Виконавчий лист: Після отримання рішення суду про стягнення додаткових витрат, ви можете подати виконавчий лист до виконавчої служби.
• Примусове стягнення: Виконавці мають право накладати арешт на майно або рахунки платника, якщо він не сплачує судову суму.

3. Які витрати можна стягнути через суд?

Витрати на дитину можуть бути дуже різноманітними, але не всі вони обов’язково підлягають стягненню. Ось перелік витрат, які суд зазвичай визнає додатковими та обґрунтованими для стягнення:

• Медичні витрати, включаючи лікування, медичні препарати, госпіталізацію.
• Освітні витрати, включаючи навчання, курси, репетиторів, навчальні матеріали.
• Догляд за дитиною, особливо в разі її особливих потреб.
• Витрати на позашкільні заняття, включаючи спорт, танці, музичну школу.
• Витрати на транспорт для дитини, якщо їй потрібно часто пересуватися на великі відстані (наприклад, між школою та місцем проживання).

4. Що враховує суд при стягненні додаткових витрат?

Суд при розгляді позову про стягнення додаткових витрат враховує кілька важливих факторів:

• Необхідність витрат. Суд перевірить, чи є ці витрати обґрунтованими та необхідними для нормального розвитку дитини.
• Фінансове становище сторін. Суд також враховує матеріальний стан обох батьків. Якщо платник аліментів не має достатніх коштів, то розмір додаткових витрат може бути обмежений.
• Інші обставини. Суд бере до уваги будь-які інші обставини, які можуть впливати на рішення.

Стягнення додаткових витрат на дитину — це можливість батьків, які самостійно утримують дитину, отримати компенсацію за витрати, які не входять в стандартну суму аліментів. Для цього можна звертатися до суду або укласти угоду з платником аліментів. У будь-якому випадку, важливо мати чітку доказову базу та аргументувати свої вимоги щодо необхідності додаткових витрат.